Мета:
- поглибити знання учнів про однорідні члени речення,
- дати поняття поширених і непоширених ОЧР, ознайомити із видами зв'язку між ОЧР ;
- фор мувати навички визначення поширених і непоширених ОЧР, визна чення виду відношень між ОЧР;
- розвивити творчі вміння складати речення з однорідними членами, використовувати їх у мовленні
- роз вивати мовленнєвий запас учнів ;
- виховувати повагу до народних традицій.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання : підручники, дидактичний матеріал, рушники.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Радо дзвоник пролунав, дітлахів у клас зібрав,
Закликає на урок, всіх до знань зробити крок.
Вітаю всіх учнів. Сподіваюсь, ви прийшли з гарним настроєм.
Подивіться на дошку. Яких помічників оберемо собі для роботи на уроці?
( вибрати потрібні терміни)
Активність, організованість, старанність, неуважність, неохайність, акуратність,
пасивність.
ІІ. Повідомлення теми, постановка мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні запрошую всіх знову зробити крок до розуміння величі нашої мови , до скарбниці знань, виплеканої віками. Знаєте, я інколи замислююсь над тим, як часто ми неуважно проходимо кожного дня повз , здавалося б, буденні речі, які нас оточують. Збираючись щоранку до школи, ви користуєтесь рушничком, берете його до рук..Звичайна для нас річ! Але скільки цікавинок вона у собі містить, скільки корисного може нам повідомити! От і пропоную вам сьогодні повести мову про український рушничок ( або утиральник, утирач, стирач).
А разом із ним попрацюємо над мовною темою, яку ви самостійно зараз визначите. Подивіться на дошку. Які члени речення зображені схематично ?
Тому тема нашого уроку – ( знімається з дошки рушничок і під ним назва теми).
Запис теми у зошити
А назвати наш урок мені хотілося б так : «Доля , вишита нитками»,
тому що рушник супроводжував людину все життя, на ньому переплелися і радість, і біль , і щастя, і горе. На ньому вишита доля нашого народу.
Спробуємо поставити собі завдання на урок, продовжуючи речення, записані на дошці.
Можна обрати одне речення із запропонованого переліку.
На уроці я хочу дізнатися про …
Мені цікаво було б з'ясувати…
Хочу навчитися правильно визначати…
Хочу поглибити знання з…
Сподіваюсь відкрити для себе щось нове про …
Однорідні члени речення роблять нашу мову виразнішою, змістовнішою, допомагають точно описати предмети і явища, тому знання цієї теми дуже важливе для вас.
Доречі, ви записали в даті – лютий. І в цьому році цей місяць незвичайний – він має 29 днів , а тому і рік називається високосним. Я просила пошукати відомості, чому так відбувається 1 раз на 4 роки.
Повідомлення учня.
У глибокій давнині в багатьох народів рік. Згідно з сонячним календарем, мав неоднакову кількість днів: у римлян -355, у єгиптян – 365. Щоб усунути цю розбіжність, Юлій Цезар в 46 році до н.е. за допомогою астронома Созігена запровадив так званий юліанський календар, що мав 365 днів і 6 годин. Через кожні чотири роки набігав «зайвий» день , який долучали до останнього місяця року. Ним був лютий. Так утворився високосний рік.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Тема «Однорідні члени речення» для вас не нова. Пригадаємо, що пам'ятаєте з цієї теми.
Тест на вибір відповіді.
1.ОЧР відповідають :
а) на одне й те питання; б) на різні питання.
2.ОЧР належать
а) до одного й того члена речення, б) до різних членів речення.
3.ОЧР
а) не пов'язуються між собою за допомогою сполучників, б) можуть пов'язуватися сполучниками.
4.ОЧР
а) можуть пов'язуватися за допомогою інтонації, б) не можуть пов'язуватися інтонацією.
5.При ОЧР
а) не буває узагальню вального слова; б) може бути узагальню вальне слово.
6.Другорядні члени речення
а) не можуть бути ОЧР б) можуть бути ОЧР.
Відповіді на тест –
1а, 2а, 3б, 4а, 5б, 6б ( 1 бал за відповідь).
Самоперевірка.
ІV. Введення в тему уроку.
Учитель читає напам'ять вірш, тримаючи в руках рушничок ( у учнів текст на партах).
Мій народ якось вигадав Стежку Сковороди, і Тарасову душу,
Український рушник. І безмежного слова солону могуть,
Щоб і хата була красивішою, І колосся любові, і зернятко суму
Щоб і доля була прихильнішою. Рушники українські у вічність несуть.
- Зверніть увагу на останню строфу. Назвіть в ній ОЧР.
- Що можете сказати про зв'язок між цими ОЧР?
- Читаємо строфу усі разом.
- Яке з ОЧР за звучанням, лексичним значенням найбільше привернуло вашу увагу. ?
V. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником.
1. Над вивченням нового матеріалу попрацюємо зараз у режимі «знаю- не знаю», зробивши відповідні позначки олівцем на полях підручника. ( учні самостійно працюють). + - відоме , знаю; ! – невідоме, не знаю ( с. 102 – 103).
- Що для вас з теоретичного матеріалу є новим?
- Які існують ознаки однорідності членів речення?
- Покажіть їх на проаналізованій строфі( відповідають на одне питання що?, залежать від одного дієслова несуть, виступають одним і тим же членом речення –додатком.)
- Як зрозуміли поняття «поширені і непоширені» ОЧР?
- Визначте, якими є ОЧР в опрацьованій строфі?
2. Вивчення теоретичного матеріалу продовжимо у змінних трійках.
№1 – типи зв'язку між ОЧР;
№2 - умови неоднорідності членів речення;
№3 – ряди ОЧР та інтонація.
Один учень ( або в парі ) працюють над ОК «Відношення між ОЧР».
Я готувала для вас ОК, але деякі позиції не встигла записати. Прошу вас допомогти завершити ОК і його прокоментувати.
Після роботи трійок виступає учень з поясненням ОК.
VI. Перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріалу.
1. Гра «Так – ні» Найпоширеніші кольори у вишиваних рушниках – червоний і чорний . І як тут не пригадати слова Д. Павличка
Два кольори мої, два кольори,
Червоний – то любов, а чорний – то журба.
Ось і ми використаємо ці два кольори для з'ясування того , як ви засвоїли теоретичний матеріал. Чорний прямокутник - відповідь –ні, а червоний – так.
Робота з сигнальними картками.
- Існує три типи зв'язку між ОЧР ( так).
- У реченні може бути тільки один ряд ОЧР( ні)
- Фразеологічне сполучення і сміх, і гріх містить ОЧР( ні).
- Сполучниковий зв'язок – це сполучники сурядності і інтонація ( так).
- ОЧР вимовляється тільки з інтонацією перелічування ( ні)
- Між ОЧР бувають єднальні, протиставні та розділові відношення.( так).
VІІ. Формування навичок з теми.
Визначимо вид зв'язку у реченнях ( за рядами)
Український рушник символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові.
Рушники бувають вишивані й ткані. Кожен регіон має свої відмінності у формі, способі виготовлення, оздобленні і кольоровій гамі рушників.
Фізхвилинка «Попрасуймо рушничок» ( під відеоролик)
VІІІ. Самостійна робота. Завдання за вибором .
Пропоную вам такі завдання з опрацьованого матеріалу:
*Вправа 191. 1 і 3 речення . ( 4б.)
** Мандрівка до музею помилок. Час наклав відбиток на ці записи. Тут стерто деякі слова, вони нечітко написані, відсутні розділові знаки, переплутані місцями слова. Відтворіть цей текст. ( самоперевірка з правильним зразком). Робота в групі. ( 5б)
*** Твір – мініатюра «Рушник у житті моєї родини». (уголос прочитати 1 текст) ( 6б)
Індивідуалізоване завдання на комп'ютері. ( 5б).
VІІ. Лінгвістичний фейерверк.
- Як і є припущення щодо походження слова «рушник»? (рука – рушник).
- Яке спостерігаємо чергування звуків? ( к-ш)
Але деякі мовознавці стверджують, що слово рушник походить від слова «рушати». Мати, проводжаючи сина в дорогу, замотувала хлібину у рушник і примовляла : «Рушай щасливо, хай Бог тебе благословить. Додому вертайся скоренько – скоренько, бо болить у мене за тобою серденько». Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки, кликав з далеких доріг до отчого порогу.
Перед кожним з вас набір окремих слів. Пограємо в гру «Хто швидше збере із слів речення» і назве автора цих рядків.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. ( А. Малишко).
Долучимось і ми на хвилинку до цього безсмертного музичного шедевру.
слухання 2 куплету з приспівом.
Пропоную вдома повторити вірш А. Малишка за підручником літератури і виписати з нього речення з ОЧР, а за бажанням знайти матеріал про різновиди українських рушників і підготувати повідомлення.
VIII. Рефлексія.
Підбийте підсумок вашій роботі. Визначте сумарну оцінку за урок.
Добігає кінця наш урок. Подивіться на записи, які ви обирали на початку уроку і скажіть, чи справдилися ваші очікування.
Якщо так і вам сподобалось на уроці, візьміть червоний візерунок і наклейте на папір, якщо були якісь утруднення – візерунок із чорним кольором. Ми з вами створили свій рушничок, а я ще додам споконвічні українські символи хліб – сіль – і хай вам стелиться дорога рушниками , як казали в народі, бажаючи людині добра та щастя.
І пам'ятайте: Вкраїна наша – це рушник,
Де доля вишита народом,
Зблизька ми бачим чорну нить.
Здалека – квітку з ясним взором.
ДОДАТОК
Тест на вибір відповіді.
ОЧР відповідають : а) на одне й те питання; б) на різні питання.
ОЧР належать а) до одного й того члена речення, б) до різних членів речення.
ОЧР а) не пов'язуються між собою за допомогою сполучників, б) можуть пов'язуватися сполучниками.
ОЧР а) можуть пов'язуватися за допомогою інтонації, б) не можуть пов'язуватися інтонацією.
При ОЧР а) не буває узагальню вального слова; б) може бути узагальню вальне слово.
Другорядні члени речення а) не можуть бути ОЧР б) можуть бути ОЧР.
Відповіді на тест –
1а, 2а, 3б, 4а, 5б, 6б ( 1 бал за відповідь).
Музей помилок
І сучасн…., і традиц …. оселю в україні з давніх – давен пр….крашають вишиті ру . З діда – прадіда їх тчуть … вишивають … інки та …вчата, використовують для оздоб… оселі та домашнього вжитку. Узори на рушниках то давним давно забуті символи ромб із крапкою посередині засіяна нива ; вазон чи квітка світове дерево; людс… фігурка - знак берегині. А придивіться, де висять рушники. Їхнє традиційне місце визначалося спрадавна: над кнами і над ерима, на покуті.
Музей помилок ( перевірка)
І сучасну, і традиційну оселю в Україні з давніх – давен прикрашають вишиті рушники. З діда – прадіда їх тчуть і вишивають жінки та дівчата, використовують для оздоблення оселі і для домашнього вжитку. Узори на рушниках – то давним – давно забуті символи : ромб із крапкою посередині – засіяна нива; вазон чи квітка – світове дерево; людська фігурка – знак берегині. А придивіться, де висять рушники. Їхнє традиційне місце визначалося спрадавна: над вікнами і над дверима, на покуті.
Немає коментарів:
Дописати коментар