Повторення та узагальнення вивченого , розділові знаки
у вивчених синтаксичних конструкціях .
Символіка квітів.
Вступне слово вчителя.
Серед символіки , широко використовуваної українським народом у повсякденному житті , а нині несправедливо призабутою , - символіка використання квітів . Квіти , які зараз ми розуміємо не більше як вияв приязні й поваги , у часи давні мали ритуальну значущість , яка і зараз вгадується в обрядах , особливо родинних.
Спишіть. Поясніть розділові знаки в реченнях.
Що ж знаємо ми сьогодні про символіку квітів та трав у традиційних українських обрядах і звичаях? Це насамперед обереги : полин і петрушка – від русалок , м’ята , любисток , татарське зілля – прикрашали хати на Трійцю, хрест із пахучих трав на покуті – охорона від злих сил.
Виписати іменникові словосполучення.
Подарований букетик волошок говорить про скромність і ніжність,листок папороті символізує довір’я , червоні садові маки означають красу і молодість , польові ж маки натякають на глупоту , білий бузок – натяк на скромність , квітучий барвінок – про освідчення в коханні , фіалки утверджують радість , веселощі , квітка едельвейса – символ кохання і мужності , вірності і патріотизму.
Спишіть текст , розставляючи розділові знаки.
Якщо говорити про кольорову гаму при складанні букету , то й тут існують деякі правила (:) поєднання червоного і блакитного кольорів символізує вірність і кохання. Жовтий колір означає невірність (,) розлуку (,) а в поєднанні з червоним (-) недовір’я. Білими квітами підкреслюється вірність (,) а в поєднанні з червоними (-) нагороду і повагу. Дівчині дарують квіти з напіврозпущеними бутонами (,) що підкреслюють чистоту і щирість (,) а чоловікам дарують гвоздики (,) гладіолуси і хризантеми.
Підкресліть граматичні основи в реченнях, поясніть уживання розділових знаків у цих реченнях.
Цвіте черемха – найкраща пора садити картоплю. Хто знайде папороть і візьме в руки розцвілу квітку , той знатиме все добро і зло. Осика вважається заклятим деревом , бо на ній завжди тремтить листя( на ній Іуда повісився). Як нема довгого дощу , то треба взяти освяченого на Маковія маку , піти десь у поле й посипати , то буде дрібний дощ. У любистку купають дівчаток , щоб їх потім любили парубки. Верба перепиняє дорогу в дім нечистій силі .
Частини мови. Вивчені групи орфограм.
Українська вишивка. Рушники .
Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять , що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з незапам’ятних часів. Вишиванням споконвіку займались жінки , які з покоління в покоління передавали найтиповіші , найяскравіші зразки орнаменту , кольору , вишивальну техніку.
Переписати текст. Надписати над кожним словом частину мови.
За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні , рослинні і тваринні. Геометричні орнаменти притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов’янській міфології. Різноманітні кружальця , трикутники , ромбики, кривульки, лінії відображали уявлення наших предків про світобудову. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі , рослині. На тваринних вишивках зображуються звірі, що позначають три яруси « дерева життя». Вишивкою оздоблювали рушники , жіночий та чоловічий одяг.
Міні – диктант.
Визначити відміну іменників.
Рушники мали свої назви. Для витирання обличчя і рук – утирач , посуду і стола – стирок , для прикрашення образів , портретів – покутник , для шлюбних церемоній – весільний , для похорону – поховальний , для пов’язування сватів – плечовий. Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення.
4. Записати . Визначити відмінки іменників.
1) Висить рушник на стіні
В нашій тихій привітній оселі.
Тільки квіти на ньому чомусь
Вже поблідли й не дуже веселі.
2) Вишиванки моєї мами –
Не старіють з роками.
На полотнах зоріють квіти,
Барви осені , барви літа.
3) Я рушник цей дарований,
Вишитий руками мами ,
Буду довго зберігати,
З ним повернуся до хати.
4)На рушник розшитий
Хліб складаємо з сіллю,
Щоб легкі дороги
Славили країну
Дієслово: загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль.
Свято Покрови.
Вступне слово вчителя.
Повна назва свята – день Покрови Пресвятої Богородиці. Це велике християнське свято , що відзначається щорічно 14 жовтня. Покров Божої Матері для Православної церкви засвідчують спогади про різні випадки благодатної допомоги Матері Божої віруючим , які були в нашому краї. Час святкування Покрови – це був саме сезон сватань і весіль. Дівчатам , яким надокучило дівувати , молилися : « Свята Мати , Покровонько , покрий мою головоньку , хоч ганчіркою , аби не зосталася дівкою».
Спишіть. Визначте синтаксичну роль дієслів.
До Покрови давали молоко корови , а по Покрові пішло молоко в роги корові.
Покрова накриває всю траву листям , землю – снігом , воду – льодом , а дівчат – шлюбним вінцем.
Хто лежить до Покрови , той продасть усі корови.
Як на Покрову віє вітер з півдня вітер , буде тепла зима.
Випишіть усі форми дієслова. Якщо ви правильно виконали це завдання , то з перших букв кожної форми дієслова зможете скласти народну прикмету , яка стосується цього свята
Помаранчевий , прикрашати , червоний , ягоди , освітлений , подивись , остерігати , дитина , освіта , купувати , розповідають ,гуска , освітлення , опрацював , виносячи , телевізор , імпортувати , побачити , опис , описувати , білий , тривати, задача , експериментувати , помітивши , лагодити , образливий , ображати , його, володіючи , холодна, інтригуючи.
Прочитати вірш. Виписати дієслова і утворити всі дієслівні форми
Світ у сяйві
Світ у сяйві , не впізнати
Саду і городу.
То Покрова – світле свято
Нашого народу.
То Покрова землю вкрила
Щедрими плодами,
Розпростерла ніжні крила,
Стала понад нами.
Грає осінь кольорова,
Пахнуть груші , сливи.
Усміхається Покрова
До дітей щасливих.
О.Лупій
Форми дієслова : неозначена форма , особові форми , дієприкметник , дієприслівник , безособові форми на – но , - то( загальне ознайомлення).
Ой , снопе великий , золотом – зерном колос налитий ( трудова обрядовість)
Вступне слово вчителя.
Свято першої борозни – стародавній народний обряд , пов’язаний із початком оранки , сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина . Цей звичай включає : освячення плуга , покладання свяченого хліба , яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі , що має на меті сприяти тому , аби нива щедро родила.
1.З тексту виписати і вказати форми дієслова
Перед тим як виїжджати в поле , вся родина мусить зібратися , запаливши перед образами свічки , молитися Богові. Потім свяченою водою слід кропити вимучених коней. Виїжджаючи , співають жартівливих пісень. Завершується день святковою вечерею.
2.Прочитайте. Випишіть з тексту тільки дієприслівники. Підкресліть суфікси у виписаних дієприслівниках.
Свято першого снопа – урочисте відзначення початку жнив . Вийшовши в поле на зажинки , господиня розстеляє скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. Тричі кланяється на ниві , промовляючи: « Дай, Боже , легко почати , а же легше дожати». Жнива починаються у « легкі дні» : вівторок або п’ятницю. Починати косити мусить найшанованіший чоловік , прославившись у селі як найкращий хазяїн. Щоб не боліла спина , за пояс втикають гілку дуба.
4.Вибірковий диктант. Випишіть дієслова особової форми. Визначте особу та число.
В останній день жнив женці збираються гуртом і під обжинкові пісні в’яжуть останній сніп. У цьому снопі збирається вся життєдайна сила поля , він має назву « дідух».Його прикрашають калиною , квітами , перев’язують стрічками й урочисто заносять до хати. На Новий рік кожний господар ставить його на покуті , а коли виходять в поле домішують до насіння вимолочені з нього зерна.
5. Записати . Вказати і підкреслити всі форми дієслова.
1) Поза лісом зелененьким
Брала вдова льон дрібненький.
2) Ой із-за гори та буйний вітер віє,
Там дівчинонька та пшениченьку сіє.
А посіявши , та стала й волочити,
А заволочивши , стала Бога просити.
3) Не так загони , як маленькеє жито ,
А вже ж нам спину як кийом перебито
Неозначена форма ( інфінітив) та особові форми дієслова.
Де сміються люди , там біди не буде ( скоромовки)
Вступне слово вчителя.
Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками й навіть не намагався вигадати свої ? Так , це дуже захопливо й весело , намагатися взяти владу над своїм язиком , аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко - швидко промовляти скоромовки на нашому уроці.
1. Записати скоромовки. Визначити особову форму дієслів.
1)Пилип прилип, прилип Пилип.
Пилип плаче.
Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли.
2)Боронила борона по боронованому полю.
3)Летіла лелека , заклекотіла до лелеченят.
4) Був собі паламар , його діти паламаренята перепала марилися.
5)Ішов хлопець із ярмарку , по колоді через воду.
Тільки став він на колоду , бовть у воду.
Викис , вимок , виліз , висох , став на колоду.
Та знов – бовть у воду.
2. Вибірковий диктант. Випишіть дієслова в неозначеній формі.(Вимовляти швидко)
1)Не турбувати курку – клює курка крупку.
2) Хитру сороку спіймати морока ,
А на сорок сорок – сорок морок.
3) Став на горіх – упав на поріг.
4)У сіни Мусій сіно мусів носити.
3.Записати скоромовки , використовуючи слова з довідки. Поставити до них запитання.
1) ... Марина малину. 2) Бобер на березі з бобренятами бублики … .
3) …Пилип поліна з лип , … пилку Пилип. 4) …вовк козу , …про грозу.
5) Коваль кулю кував , кував і … 6) Водовіз … воду з водопроводу.7) Ворона … вороненя.
Слова для довідки: віз , перековував , зазубрила , проворонила, їла , пік , пиляв , побачив , притупив , забув, спіймав.
Доконаний і недоконаний вид дієслова .
Колискова пісня
Вступне слово вчителя.
Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор , що складається із прозових, пісенних та ігрових творів.
Виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими ( зазвичай жінками) для дітей наймолодшого віку ( від народження до 3-4 років) .На цьому уроці ви почуєте , що тематика колискових пісень дуже широка.
2. Випишіть із колискових дієслова , визначте їхню форму і вид.
Котику сіренький,
Котику маленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.
Не ходи по хаті ,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати ,
Котик - воркотати.
А-а люлі – люлі
Налетіли гулі,
Сіли на воротях
У червоних чоботях.
3. Розподільний диктант. Записати в одну колонку дієслова недоконаного виду , а в іншу – доконаного.
1) Ой ходить сон коло вікон ,
А дрімота коло плота.
2) Ой спи , дитя , колишу тя ,
А як заснеш , не лишу тя.
3) Ой ну , коту , коточок ,
Заховався у куточок. А-а-а!
4) Катя котика піймала ,
Та й почала бити.
5) А-а люлі – люлі , поженем телюню.
На попові толоки , там травиця по боки.
6) Леле , леле , лелесенько , засни , моє сердесенько ,
Леле , леле , лелесенько, спи , моє молодесеньке.
7) Гойда , гойда , гойдала, де кобилка – там лоша.
Ми кобилку продамо, а лошатко зростимо.
Записати текст , розкриваючи дужки. Визначити вид дієслів.
Завдяки тихому лагідному жіночому співу ( формуватися) психіка малюка ,
( закладатися) основи розуміння й поцінування прекрасного . Вважається , що
« спів при колисці» не лише ( сприяти) швидкому засинанню дитини , але й
( відіграти) магічну роль , оберігаючи немовля від хвороб і нещасть. Колискова ( заспокоювати ) маля , ( породжувати) відчуття захищеності й любові ,
( забезпечувати) атмосферу затишку та загальної злагоди.
Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час. Майбутній час.
Весна ледачого не любить( веснянки)
1.Вступне слово вчителя.
Веснянки ( гаївки , ягілгки , гагілки) співають під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів є заклинання весни та пробудження природи. Співають їх від ранньої весни аж до закінчення сівби. Закликання весни і пов’язані із ним ігри та рухи проводяться в ігровій
( хоровій) формі , часто у вигляді діалогу.
2. Прочитайте. Визначте час дієслів, використаних у веснянках.
Вийди , вийди , Іванку!
Заспівай нам веснянку!
Зимували , не співали -
Весни дожидали!
Весна ,весна , наша весна ,
А що ти нам принесла?
Старим бабам по кий очку ,
А дівчатам по віночку!
Звила ж я віночок вчора
Звечора , звечора
Із зеленого барвіночку
Тай повісила на кілочку.
3.Від виписаних дієслів теперішнього часу утворити дієслова минулого часу.
Благослови , мати ,
Весну закликати,
Весну закликати ,
Зиму проводжати.
Вишні – черешні розвиваються,
Синє озеро розливається,
Ясне сонечко усміхається ,
Жито силоньки набирається.
Іди, іди , дощику ,
Зварю тобі борщику
4. Переписати веснянки. Записати дієслова у потрібному часі.
1) Ромен - зілля , ромен – зілля,
Ромен ( похилитися),
З України до дівчини
Козак (уклонитися).
Ой (дати) він їй поклін низький
З коня вороного.
А вона ( покласти) хустину
Шовку зеленого.
2) (Летіти) , соловейки .
На нашу земельку,
(Спішити) , ластівоньки ,
Пасти корівоньки.
(Просити) ми ,
(Просити) тато і мати:
(Прилітати) , пташки,
До нашої хати!
5. Записати веснянки. Утворити від дієслів минулого часу дієслова майбутнього часу
Орел поле виорав ,
Пшеницю засіяв ,
Крилечками зволочив ,
Дрібний дощик примочив.
На пшеницю урожай ,
А дівонькам коровай,
Молодицям на крохмаль.
Вимова і написання - ться , -шся в кінці дієслів .
Великдень
На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив . але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони не дуже-то вірили. Але янгол спустився на землю , забрав камінь , що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса , - і Син Божий воскрес. Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з’являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Диктант. Утворити від дієслів з тексту форми 2-ї особи однини і 3-ї особи множини.
Великдень
Великдень – день воскресіння Ісуса Христа, одне з найбільших світ християн. Ще до виникнення християнства це було свято великого сонця.
Після Масниць починався Великий піст. Сім тижнів не можна було їсти м’яса , сала , яєць , сметани , масла.
Тиждень перед Паскою називався Вербним. У церкві освячували вербу. Найголовніші дні тижня- Чистий Четвер і Страсна П’ятниця. Хазяйкам треба було багато зробити за ці дні : побілити хату , розмалювати піч, спекти паску. У ніч з суботи на неділю в церкві відбувалася святкова служба. Святили паску, писанки і різні страви.
3. Записати правильно дієслова , розкривши дужки.
У великодній понеділок люди ходять одне до одного в гості , (обмінюватися) крашанками та писанками, ( цілуватися – христосуватися). У першу чергу слід відвідати близьких людей - родичів , друзів. Урочистий обов’язок віднести святкові пироги ( покладатися) на дітей.
У деяких регіонах України ( зберігатися) звичай облити всіх водою у великодній понеділок , він так і (називатися) – обливальний понеділок. Здебільшого (діставатися) дівчатам , оскільки хлопці в цей день не тільки
( дотримуватися) народних традицій обливання водою , але й ( користуватися) нагодою в такий спосіб позалицятися.
Способи дієслів ( дійсний , умовний і наказовий).
Колядки співай , та працювати не забувай( колядки і щедрівки)
Вступне слово вчителя.
Колядки та щедрівки складають групу зимових календарних пісень. Колядки – це величально – обрядові пісні , які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво. Згодом , із появою християнства , обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Як тільки на небу з’являється перша
зоря – розпочинається Свята Вечеря , а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх веселими колядками з народженням Христа!
Спишіть уривки колядок . Визначте спосіб дієслів.
1)Колядин , колядин ,
Я , бабусю , один.
Винеси мені пиріжок
Та положи у мішок.
2) Коляд , коляд , коляда,
Якби дід з печі вигляда ,
А баба з печурки –
Гуляли б у жмурки.
3)У нашому дворі камінь ламають.
Радуйся , земле , Син Божий народився.
4) Вийди , вийди господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились ,
І ягнята народились
5) Дали б книш,
Бо пущу в хату миш.
Дали в ковбасу ,
Бо хату розтрясу.
6) Щедрик , щедрик , щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
Переписати вітання . Записати дієслова у потрібному способі
Веселий день , весела новина. Ісус Вас ( вітати) – маленька дитина. Ісус Вас
( вітати) і ( хотіти) сказати. , що радість веселу ( приносити) до хати. А може у хаті когось Вам ( бракувати) , а може у хаті хтось гірко ( сумувати) . Кого Вам (бракувати) – ( не забувати), хто гірко ( сумувати) – ( розвеселяти). А ми з маленьким Ісусом на сіні усіх Вас ( вітати) у вашій хатині. У вашій хатині , у вашій родині , на всій Україні. Христос ( рождатися)!
4. Записати колядку. Від дієслів наказового способу утворити дієслова умовного способу
… Сідайте ви в золотий човен ,
Поїдьте ви на тихий Дунай.
Щедрий вечір , добрий вечір.
Привезіть мені золотий вінець
Золотий вінець , що єсть з трьох квітець.
Щедрий вечір , добрий вечір.
5. Записати у три колонки дієслова : у першу - дійсного способу, у другу – умовного , у третю – наказового.
1) Вигадливої форми сніп – Дідух ставлять на покуті у Різдвяні свята. Він є уособленням вічності Роду . Це сприяло б родючості землі, підтримувався б зв’язок з родиною.
2) Вийди , вийди , Сонечко , усміхнися,
Наше зело – житечко , колосися!
Виглянь – вийди , Сонечко , усміхнися,
Наливайся , житечко , колосися!
3) Як тільки на небі з’явиться перша Різдвяна зірка , усі сідають до столу , на якому має бути дванадцять різноманітних страв. Північ напередодні Різдва наші діди – прадіди вважали чародійним , бо тоді розвидняється небо і можна просити у святих усе , що заманеться , приміром , перетворення води на вино , каменя на хліб чи глини на мед.
4) Крім куті , в ніч перед Різдвом на столі має бути спеціальний обрядовий калач – Карачун , який нагадував би про те , що короткі осінні дні уже закінчилися і день починає довшати.
Словник:
Дідух – обжинковий або зажинковий сніп , виготовлений із житніх пучків або плетених пучечків , який ставлять на покуті у Різдвяні свята. Добрий дух –Дідух сприяє родючості нив та добробуту господарів.
Зело – цілюще та чарівне зілля , про силу якого добре знають відьми і часто ним користуються.
Корочун – паляниця на честь Різдва молодого Божича Дажбога , випечена у формі великого сонцеподібного буханця на свято Коляди. Спечений під час найкоротших днів у році , хліб – Корочун зберігався до кінця свята , аби далі вкорочувалися довгі ночі , а з ними – холод і зло.
Кутя – обтовчена набіло пшениця з найдобірнішого зерна , яку змішують з медом і маком.
Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови.
Зозулька кує – копи рахує (жниварські пісні)
Вступне слово вчителя.
Жниварські пісні є складовими обрядів , пов’язаних із хліборобською працею. Вони завершують цикл обрядових пісень , пов’язаних із закінченням хліборобського року. Серед мотивів цих пісень найважливішим є величання господаря і господині. Ключовим моментом обряду було приготування першого снопа - « воєводи». Його мала нажати « в добрий час» легка на руку жниця – обов’язково із середини ниви. Прикрашений стрічками й квітами зажинковий сніп після жнив урочисто ставили у світлиці на покуті. Перші зрізані колоски ( як і останні) вважалися наділеними особливими властивостями – в них зберігається плодюча сила зерна.
Випишіть прийменники разом зі словами , до яких вони відносяться. При яких частинах мови вживаються прийменники ? Які смислові відношення виражають прийменники? Для чого в мові вони потрібні?Чому їх так назвали?
Котився віночок із поля ,
Із поля на дорогу,
А з дороги до стодоли,
Із стодоли до комори ,
Із комори до світлиці
На пахучі паляниці.
Вийди , Раздине , до нас ,
Відбери вінок від нас.
Не вийдеш викупити ,
Підемо косити.
Поставте на місці крапок потрібний прийменник
1) Вийшли … поле косарі косять рано … зорі.
2) Котився віночок … полю
Просився … женчиків додому.
3) … ясного місяця засвітився,
… яснії зіроньки надивився.
4) Вже я … сонечка напікся,
… ясного місяця засвітився,
… яснії зіроньки надивився.
Слова для довідок : на , од , від, на, коло, від, по, в, за, на, в.
Спишіть. Визначте, у яких відмінках ужито іменники у виділених сполученнях слів.
У самі жнива співають , ідучи в поле і з поля. Одним із мотивів цих пісень є й величання господаря й господині , піднесення їх кропіткої справи. У піснях все підпорядковано одній меті: передати втому женців , змушених працювати , не розгинаючи спини. Відповідно до тексту висловлюється надія на швидкий відпочинок .Образи ж птахів і тварин , їх допомога людині демонструють тісний зв’язок життя українця з природою .
Непохідні і похідні прийменники. Прийшов Купало , так треба ,
щоб і гречка в землю упала ( купальські пісні)
Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні , виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння – найдовшого дня року .
У купальських піснях часто фігурують образи Марени , Маринки , Купалочки. Уславлення їх піснями , іграми , танцями – це поклоніння та магічне заклинання сил природи , від яких первісна людина повністю залежала , була безпорадною в боротьбі з ними і в такий спосіб намагалася вплинути на стихію і вимолити в неї сприятливу погоду , багатий урожай , збільшення достатку.
2. Спишіть , розкриваючи дужки.
Купальська ніч – чарівна ніч. Свято розпочинається з розкладання (біля) обрядового дерева багаття – обов’язкового атрибуту купальської ночі. Паливо (для) святкового вогнища хлопці збирають (по) всьому селу. Потім молодь стрибає ( над ) ним , щоб пройти перед жнивами обряд очищення вогнем , адже чим вище людина стрибає (над) вогнем , тим вищою виросте пшениця.
Купайло , Купайло,
Де ти зимувало?
Зимувало (в) лісі,
Ночувало (в) стрісі,
Зимувало (в) пір’ячку,
Літувало (в) зіллячку.
3. Виписати та визначити вид прийменників за будовою.
1) Коло води – моря ходили дівочки ,
Коло Мариночки.
Купайло! Гратиме сонечко
На Йвана! Пішли дівочки та по ягідки.
2 ) Ой на Йвана зілля рвала , в городі садила ,
Межи всіма парубками Йвана полюбила.
3)Навколо Мареноньки ходили дівоньки.
Стороною дощик іде.
4) Ой пливи , віночку,
Тихо за водою,
На щастя, на долю ,
Милому за мною.
5) На Купала – нічка мала.
В нас на вулиці Купала!
Купала! Купала!
Із-за гаю дівки вийшли,
Молодиці по суниці…
Купала! Купала!
4. На місці крапок вставити потрібні прийменники. Записати текст.
Свято Купала – це чарівна пора , коли рік ділиться навпіл , починаються жнива , сонце повертається … літа …зиму . Тільки …. Цю ніч дерева і рослини радіють і веселяться , розмовляють … собою , … добрими та лихими духами і переходять … одного місця … інше , тварини здобувають дар людської мови, вода … річках перетворюється … срібло.
Купало запрошує … своє свято всіх - …малого … старого – скупатися … своїх водах , щоб забезпечити собі здоров’я … весь рік.
Дівчата збираються окремо … хлопців. Прийшовши … ліс … галявину , вони приносять … собою гільце – гарний вершок черешні , вишні, яблуні чи клена . що уособлює собою Дерево життя. Вони вибирають … себе найвродливішу , садять … яму , повну сплетених вінків. Побравшись … руки , ходять навколо неї і співають пісень.
Словник
Дерево життя – райське дерево , що росте посеред Вирію – Раю. Породило матір Всесвіту , богиню Ладу , а також небо і землю та увесь світ. На ньому ростуть золоті плоди , а з коріння б’ють золоті та срібні джерела.
Купало – бог молодості , краси , молодечої вибуялої волі , духовної нескоримості. Бог земних плодів , а також шлюбу.
Марена – володарка небесного і водного царства. Марена , як і богиня смерті Мара , сильніша за вогонь , для нього вона сама смерть. Благословляє життя , підтримує його , а наприкінці життя вогонь загашує.
Сполучник як службова частина мови. Прислів’я на вітер не мовиться
Приказки та прислів’я – то бездоганне джерело мудрості , безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила , мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний , адже в них відображено все фізичне , матеріальне та духовне життя людини :її побут , звичаї, історію , мораль , природу тощо. Зрозуміла
річ , що навести всі приказки та прислів’я неможливо, проте ми згадаємо на уроці хоч деякі з них , найбільш яскраві та самобутні.
Спишіть прислів’я , вставляючи на місце крапок відповідні сполучники з довідки.
1.Бути б негоді , … дощ пішов. 2.В ноги кланяється , … за п’яти кусає. 3. Ведмедя не помітив , … на зайця задивився. 4. Вже б давно замерз , … не вмів дрижати. 5. Він багато робить , … нічого не робити. 6. Гни тоді , … іще
дубок , … не тоді , як уже кілком стане.
Слова для довідки: як , а , щоб , однак , якби , та , а , бо .
Випишіть сполучники. Визначте розряд виписаних сполучників за значенням.
Вогонь - добрий слуга , але поганий господар. З одного боку пече , а з другого тече. Ліпше найгірша недоля , як чужа неволя.
4. Перепишіть,замінивши сполучники іншими з таким самим значенням. Свій вибір обґрунтуйте.
1) Панам косять , а собі хліба носять.
2) За наше жито та ще нас бито.
3) Голод не тітка , але лютої мачухи лютіший.
4) Б’ють та плакать не дають.
5) Згода будує, а незгода руйнує.
6) Не лише силою треба боротись , але й умінням.
7) Сім год мак не родив і голоду не було.
8) Зимове сонце світить , та не гріє.
9) Дарма , що малий , а й старого навчить!
10) Мудрим ніхто не вродився , та навчився.
Вигук як особлива частина мови
Легше на душі стане , як до серця пісня загляне ( жартівливі пісні)
Вступне слово вчителя.
Пісня – одне з найцінніших духовних багатств українського народу. У пісні знайшли своє відображення його характер , історичне минуле , його мрії , надії, сподівання. До речі , найкращі анекдоти , народні байки та жартівливі пісні завжди народжувалися саме на вечорницях. Узагалі – то , гумор – одна з характерних рис українського характеру. Майже жодне свято , застілля не обходиться без жартів і жартівливих пісень. Отже , пригадаймо хоча декілька жартівливих пісень , що ними розважалися дівчата і хлопці.
Спишіть , надписавши над вигуками їхнє походження ( первинні чи вторинні)
Ой послала мене мати зеленеє жито жати.
Ой нуте , косарі , що нерано почали,
Хоч нерано почали , та багато утяли !
Ой за гаєм , гаєм,
Гаєм зелененьким ,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Та орав мужик край дороги.
Гей, цоб! Цабе , рябий , тпру!
Край дороги!
Грицю – Грицю , врубай дров!
Кахи – кахи ! Нездоров…
Гей , люди їдуть по ліщину ,
Гей – а –гей ! Люди їдуть по ліщину ,
А я їду по дівчину.
Запишіть , підкресливши вигуки.
Бум , бум , грим – в бубон б’є бубняр ,
А за ним тьохнув сопілкар.
Запитай про любов мою –
Відповім коломийкою.
Мав я раз дівчиноньку чепурненьку ,
Гарну щебетушечку рум’яненьку.
Гей – гей – га , у-ха-ха,
Дівчино , рибчино молода.
Ой на горі білий камінь , ку , ку-ку,
Ой на горі білий камінь,
Верховина сидить на нім.
Ку –ку – рі – ку , ку , ку, ку! Ку-ку!
Гей ! Чула, чула чула !
Гей чула, чула ти,
Любив козак дівчину
І з сиром пироги!
6) Сидить пугач на могилі,
Та все : « Пугу! Пугу!»
Збирайтеся , славні чумаченьки ,
Зимувати до лугу.
7) Злетів півень на ворота,
Сказав : « Кукуріку!»
Не дожидай , мати , сина
До себе довіку.
8) Ой в городі два яворка ,
Третій зелененький .
Та занедужав у дорозі
Чумаченько молодий.
9) Було літо , було літо,
Та й стала зима…
Як не було пригодоньки ,
Гей, гей , та й досі нема.
10) Гей , запряжем ми , братці ,
Панове молодці,
Та ті новії вози;
Ой та поїдемо , братці ,
Панове молодці,
В Кремень- город на базар.
Докладний усний переказ (образ українського козака)
Особливу цікавість і симпатію в учнів викликає образ українського козака – захисника Батьківщини від чужоземних загарбників, носія високої національної свідомості та глибокої духовності.
«Сьогодні образ козака-лицаря входить до змісту виховного ідеалу, але скоріше, власне, як ідеалу і свідчення того, як багато значить для нації сила, і що не позичати її треба в сусідів, а виробляти у власному характері, - вважає Омелян Вишневський. - Досвід козацтва підказує висновок, що мав би спонукати нас воскрешати в собі не лише автентичні для нас духовність, порядність і благородство, але й (можливо, найперше) силу, експансивність і здатність не тільки до оборони, але й до наступу, який часто і є найкращою обороною. Потребуємо розвивати в нашій молоді не тільки те, чим наділила нас природа, але й те, завдяки чому хлібороби колись ставали козаками…» . Сьогодні ці слова звучать особливо актуально.
Для докладного усного переказу можна запропонувати такий текст:
Традиційна зброя українців
«…Не годен ти синів християнських під собою мати! Твого війська не боїмося, землею й водою будемо битися з тобою!» - це рядки з відомого листа запорожців турецькому султану. На довгі роки це послання стало справжньою секретною зброєю проти ворожої загрози. Лист живив дух і підтримував волю наших предків у нелегкій боротьбі із завойовниками за право жити вільним життям. «Сильний тілом може перемогти десяток ворогів, а сильний духом – тисячі», - стверджує народне прислів’я.Історія написання листа довго залишалася загадковою. У питанні походження цього документа науковці не могли дійти згоди. Одні вважали, що кошовий Запорозької Січі справді надіслав такий лист султану. Інші стверджували, що текст має літературне походження, його створив якийсь писарчук задля звеселення козаків.
Лише на початку минулого століття історики дійшли остаточного висновку: послання запорожців є літературним твором початку ХVІІ ст. По-перше, оригінального тексту не віднайдено, а численні копії мають різних адресатів. В одній із них названо Ахмета ІІІ, в іншій – Ахмета ІV, ще в якихось – інші імена. Підписи під копіями також різні: «Іван Сірко», «отаман Захарченко», «низові козаки»... По-друге, дипломатичне листування козаків із очільниками інших країн ніколи не порушувало тогочасного етикету.
Хоч славнозвісному листові майже 400 років, він має велику популярність. Це засвідчує невмирущість традиційної української зброї – іскрометного гумору. (За В.Горобцем, Т.Чухлібом, 200 сл.).
Опрацювання тексту слід розпочати з виконання учнями традиційних завдань.
Пропонуємо їм:
Витлумачити лексичне значення слів етикет (норми поведінки і правила ввічливості в товаристві), кошовий (вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі), дипломатичний (спрямований на досягнення певної мети).
Дібрати синонім і антонім до слова оригінальний (синонім: справжній; антоніми: підробний, фейковий).
Визначити тему й головну думку тексту.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Три основні способи осмислення тексту – формулювання до нього запитань, створення вторинного тексту (переказування прочитаного або прослуханого), конструювання власного висловлювання про прочитане/прослухане.
Найбільш ефективним є прийом формулювання запитань, пошук відповідей на які допомагає учням осмислити різні сторони тексту: зміст, логіко-смислову структуру, композиційну будову, мовне оформлення
Пропонуємо учням відповісти на такі запитання:
Що вам відомо про українське козацтво і його роль в історії України? На яких уроках про це йшлося?
З яких джерел ми маємо інформацію про Запорозьку Січ і воїнів-козаків?
Кого з козаків - історичних осіб ви знаєте? Хто з них зображений на картині І.Рєпіна?
Назвіть узагальнені образи козаків з народних казок, пісень, народних картин.
Чому народ століттями береже пам’ять про козаків? Що уособлює для українця образ козака?
Чому слова «справжній козак» і сьогодні передають найвищу оцінку моральних якостей українського чоловіка?
У чому козак є для сучасного українця прикладом?
Які почуття викликає у вас лист козаків турецькому султанові?
Що автори тексту вважають «традиційною українською зброєю»? Чи актуальна ця суто українська «зброя» сьогодні? Відповідь потвердіть прикладами.
Після заслуховування й обговорення відповідей на запитання пропонуємо учням скласти план тексту.
Орієнтовний план:
Лист живив дух і підтримував волю наших предків.
Суперечки щодо походження документа.
Лист - літературний твір початку ХVІІ ст.
Різні адресати на різні підписи в різних копіях листа.
Дипломатичний етикет ніколи не порушувався.
Невмирущість традиційної «зброї» українців – гумору.
Лексикологія. Закріплення вивченого про застарілі слова та неологізми
(козацька тема)
Вступне слово вчителя.
Знову вертаємось до козацької теми. Можна запропонувати школярам таку вправу:
Уявіть, що машина часу перенесла вас у Запорозьку Січ. Це дало вам мож ливість розповісти нашим предкам про життя сучасних українців. Складіть висловлювання на тему «Моя мандрівка в козацьку давнину». Використайте застарілі слова та неологізми.
Дати простір дитячій уяві й фантазії можна, запропонувавши для самостійного виконання таку вправу:
Прочитай. Усно продовж за поданим початком казку. Розкажи її продовження в класі. Удома продовження казки запиши. Добери до казки заголовок, упиши його у відповідний рядок.
_________________________________
(заголовок)
На Запорозькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє прізвище на козацьке прізвисько. Добираючи його новому побратимові, козаки любили пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ, Непийвода, Недайкаша, Паливода, Загнибіда, Скачистрибайло.
Були серед запорожців четверо друзів: Пильнослух, Багатоказайло, Всечитака та Перомпишенко. Чому козаки наділили їх такими прізвиськами? Тому що кожен був неперевершений у чомусь одному,
Пильнослух мав гострий і витончений слух: чув те, що на другому березі моря говорилося пошепки. Говорити він не любив, а писати не вмів. Всечитака легко читав будь-який текст, записаний будь-якою мовою. Але людей він слухав неуважно, а балакав неохоче. Багатоказайло вирізнявся красномовством, умів переконувати, але на читання не мав терпіння, а писати йому було лінь. Перомпишенко мав чіткий і красивий почерк, але слова з нього й обценьками не витягнеш, а слухаючи людей, він засинав.
Якось Пильнослух, замріявшись, упав у глибочезну яму. Друзі кинулися його рятувати. Так усі четверо опинилися в Порталі часу, через який неждано-негадано потрапили… у ХХІ століття.
Прийнявши козаків за біженців із гарячих точок, наші сучасники оселили їх у санаторії й забезпечили всім необхідним. Перомпишенкові й Всечитаці видали один на двох мобільний телефон, Пильнослухові — ноутбук, Багатоказайлові — айпад…
Вправу школярі можуть виконати, об’єднавшись у групи або в пари. Складену учнями кінцівку тексту обов’язково потрібно прослухати й обговорити в класі, звернувши увагу на те, що такі звичаї українських козаків, як взаємовиручка, і такі риси вдачі, як сміливість, кмітливість, тямущість і почуття гумору, їхнім нащадкам, а нашим сучасникам передались у спадок повною мірою.
Твір-роздумом про вчинки людей (патріотичні вчинки)
Вступне слово вчителя.
Замислитися над суттю яскравих виявів патріотизму наших сучасників допоможе робота над передбаченим навчальною програмою твором-роздумом про вчинки людей.
Шестикласникам необхідно пояснити, що вчинок — це дія, у якій визначають такі складники: мотив (спонукання, зацікавленості), намір, мету, власне дію, наслідки, самооцінку людиною власного вчинку та її ставлення до його оцінки, складеної іншими людьми.
У вчинку яскраво проявляється особистість — її потреби, ставлення до дійсності, характер. У вчинку проявляються такі риси особистості, як порядність/підлість, сміливість/боягузтво, відповідальність/ненадійність та ін. Вчинки оцінюються як патріотичний або зрадницький, героїчний або боягузливий, чесний або нечесний і т.ін.
Про патріотичні вчинки наших співгромадян може розповісти вчитель або заздалегідь підготовлений учень.
Мужній вчинок юних патріотів України
Під час церемонії підпорядкування Севастопольської військово-морської академії ім. П. Нахімова Російській Федерації кількадесят хлопців-нахімовців заспівали Гімн України. Відважні 20-річні юнаки не побоялися піти наперекір російським агресорам.
Щоб заглушити спів юних патріотів, почав голосно грати оркестр. Але Державний Гімн звучав упевнено й гідно.
В Інтернеті відео, яке зафіксувало вчинок мужніх патріотів, переглянули десятки тисяч користувачів. Юні нахімовці стали гордістю України.
Що ж до подальшого навчання нахімовців-патріотів (зрадити присязі українському народові відмовилося 75 осіб), то вони завершили його в інших закладах країни. Нині гідні сини України стали офіцерами, які будуть вірно служити своїй державі (За матеріалами Інтернету).
Після прослуховування (читання) тексту шестикласникам можна поставити такі запитання:
Що уособлює Державний Гімн?
Що виразили нахімовці співом Гімну?
Які риси вдачі юних нахімовців виявив їхній вчинок?
На які ризики наражали себе юні патріоти?
Які почуття переживали вони, на вашу думку, під час співу?
Які почуття викликав їхній вчинок у вас?
Як ви оцінюєте вчинок нахімовців?
Слід запропонувати шестикласникам скласти оцінку вчинкові юнаків та аргументувати її за таким зразком:
Вчинок нахімовців я вважаю … (благородним, дивним, недоцільним, гідним наслідування і т. ін.) тому що .........
З опорою на таблицю пояснюємо учням, як скомпонувати твір-роздум про вчинок людей (людини).
Твір-роздум про вчинки людей
компонується за таким планом:
І. (Вступ)
Який людський вчинок привернув мою увагу. З ким, де й коли це трапилось.
ІІ. (Основна частина у формі розповіді)
Що саме трапилось.
ІІІ. (Кінцівка у формі роздуму)
Як я оцінюю цей вчинок і чому.
За поданим планом шестикласники складуть усні твори-роздуми про вчинок юних патріотів. Необхідні деталі (обставини, імена) вчитель запропонує домислити.
Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей
(патріотичні вчинки)
Вступне слово вчителя
Осмислення патріотичних учинків наших сучасників можна продовжити в процесі роботи над заміткою в газету (або веб-сайт) типу роздуму про вчинки людей.
Замітка — газетний інформаційний жанр, який стисло, виразно й оперативно повідомляє про конкретні, важливі та суспільно значимі факти. Обов’язкові вимоги до змісту замітки - злободенність і правдивість.
Текст замітки відповідає на питання що відбулося? де? коли? Замітка є ще цікавішою, якщо в ній пояснюється, як, з ким і чому це сталося.
Та частина тексту замітки, у якій йдеться про певний факт або подію, – це розповідь. У більшості випадків автор подає в замітці власні роздуми з приводу події, про яку розповів. Як правило, це висловлена ним оцінка вчинків чи поведінки людей (теза) та докази на підтвердження цієї оцінки.
Для опрацювання можна запропонувати таку замітку:
Кривдник вибачився перед українськими дітьми
Це трапилося 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий Державний Прапор було піднято над Київською мерією.
На відзнаку цієї події українські діти, які відпочивали в міжнародному дитячому таборі «Містраль» у Болгарії, одягли національний одяг. У їдальні до них підійшов аніматор Ігор Абессінов, вимагаючи, щоб вони зняли вишиванки. Він і раніше забороняв дітям з України чи не все українське. Зокрема, школярам, які побажали виступати на одному з конкурсів з українською піснею, він категорично це заборонив. «Співайте російською або англійською», – переказували діти розпорядження Абессінова. Та юні українці не послухались: і українську пісню заспівали, і вишиванок не зняли.
До табору «Містраль» приїхав український консул. Свою допомогу й підтримку запропонувала українська діаспора в Болгарії. Дітей підтримало чимало людей різних національностей. Усі були переконані: такими дітьми Україна має пишатися, адже вони виявили не лише патріотизм, а й принциповість.
Кривдник прилюдно вибачився перед українськими дітьми, але справа на цьому не закінчилась. МЗС України направило ноту в зовнішньополітичне відомство Республіки Болгарія з проханням провести розслідування цього інциденту й ужити заходів, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому. (За О.Козак).
Джерело:http://svitua.org/index.php/novunu/diaspora/item/1726-animator-mizhnarodnoho-dytiachoho-taboru-mistral-u-bolharii
Словник. Аніматор (від фр. animator - той, хто надихає, оживляє) - спеціаліст, який організовує відпочинок, культурні заходи: свята, конкурси, шоу та ін. Консул (від лат. consul) - посадова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян в іншій країні. Діаспора (від грец. διασπορά — розсіяння) – частина народу, мовно-культурна спільнота, що проживає за межами батьківщини. Інцидент (від лат. incidentis) - прикра подія, пригода, неприємний випадок; непорозуміння.
Бесіду можна провести за такими запитаннями:
Розповідь про який факт покладено в основу замітки?
Чи відповідає текст замітки на питання що? де? коли? Свою думку довести.
Чи містить замітка аргументовану оцінку вчинку? Автор подає таку оцінку від свого імені чи від імені інших людей?
Як оцінюєте вчинок українських дітей ви? Чому? Які почуття він у вас викликав?
Наскільки актуальним є зміст замітки? Яку мету поставив перед собою автор замітки?
Яке лексичне значення слів патріотизм і принциповість?
Чи вдалим є, на вашу думку, заголовок замітки? Яке значення має заголовок газетної публікації?
Словник. Патріотизм (від грец. πατριώτης — співвітчизник, франц. patrís — батьківщина) — любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам).
Принциповість (від лат. principium — начало, основа) — вияв внутрішньої переконаності людини, її погляду на те чи інше питання, прояв характеру і волі).
Завдання для самостійної роботи можна сформулювати так:
Написати замітку про патріотичний вчинок, який особливо вам запам’ятався. Текст замітки завершити аргументованою оцінкою вчинку. Дібрати до замітки влучний і виразний заголовок.
Розповідний текст з елементами опису природи та приміщення
для усного або письмового переказу
Козацькі чайки
З моря вставала рожева зоря. Вона простелила перед козацькими чайками рожевий, гаптований сріблом килим. Золоте сонце затопило рожевим кольором білі хмарки. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, як у люстро. І не можна було розрізнити тепер, де море, а де небо.
Море прокинулося разом із сонцем і заграло дрібною хвилею. Подихнув вітерець, понадимав на чайках вітрила і погнав їх уперед.
Щодалі хвиля більшала. Та козаки були до хвилі байдужі. Не первина їм у море ходити. Вони запалили люльки та завели пісню про Сагайдачного.
Отаманський байдак ішов посередині, до нього, мов діти до матері, горнулись усі чайки.
Та ось з моря назустріч козакам виринають вітрила турецької галери. Щоб не виявити себе, кошовий поставив чайки так, щоб од галери вони ховались у сяйві сонця.
Аж ось козацькі чайки оточують галеру тісним колом. На галері збився галас, повибігали перелякані турки. Та козаки вже зчепилися з ворогами в кривавій січі.
Невольники вже здогадалися, що сталося те, про що вони тільки вві сні мріяли, що прийшла до них бажана воля. Почали вони бити й рвати на собі кайдани.
А козаки забрали на чайки визволених, потопили галеру, запалили люльки й попливли далі (За А.Кащенком; 190 сл.)
Завдання
Пояснити лексичне значення слів чайка (бойовий човен запорозьких козаків – довбаний, із вітрилами та веслами, зовні обшитий очеретом для кращої плавучості), галера (старовинне вітрильне багатовеслове військове судно), байдак (великий човен), люстро (дзеркало).
Дібрати синоніми до слів люстро(дзеркало), гаптувати (вишивати), горнутися (тулитися), галас (крик), січа (битва).
Визначити в тексті застарілі слова, обгрунтувати доцільність їхнього вживання.
Визначити тему та головну думку тексту.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
Скласти і записати план тексту.
Орієнтовний план:
1. Рожева зоря над морем.
2. Хмарки дивляться в море, як у люстро.
3. Вітрець понадимав вітрила.
4. Козаки байдужі до хвилі.
5. Чайки навколо отаманського байдака.
6. Турецька галера.
7. Кривава січа.
8. Прийшла бажана воля.
9. Попливли далі.
Написати детальний переказ тексту.
Рабиня
Щойно Настю продали. Що відчувала вона, коли сиділа на терезах? Тепер вона не людина, а рабиня. Її зважили на терезах і купили за гроші.
Кімната була невелика, напівтемна. На візерунчастій стелі зображено зорі й багатокутники. Двері низькі й склепінчасті. У вікнах – кольорові шибки.
На кам’яній долівці – килим на всю кімнату. Вздовж стін – дивани. Посередині – маленький восьминогий столик, не вищий від звичайного дзиґлика. Кілька строкатих подушок. От і все.
Клітка. Чепурна, барвиста клітка. З неї не вирватися на волю.
Як божевільна, Настя схопилася й припала до вікна. Воно виходило в сад. Міцні кам’яні мури свідчили про неможливість втечі.
Настині думки запрацювали гостро й напружено. Мовчати! Удавано скоритись! А коли обізнається зі звичаями татар, заговорить по-татарськи, тоді втекти, привести козаків і стерти із землі оцю в’язницю!
І плакала в розкішній клітці, і билась об грати вікон Гюль-Хуррем, Троянда Щастя. Так прозвали Настю людолови (За З.Тулуб; 179 сл.)
Завдання
Пояснити лексичне значення слів терези (ваги), дзиґлик (стільчик), склепінчастий (склепіння – опукле перекриття, що з’єднує стіни, підпори будівель), мур (висока кам'яна або цегляна стіна).
Дібрати синоніми до слів барвистий (різнокольоровий), строкатий (пістрявий), чепурний (охайний).
Визначити тему та головну думку тексту.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
Скласти і записати план тексту.
Орієнтовний план:
І. Дівчину понесли до палацу.
ІІ. Тепер вона рабиня.
ІІІ. Невелика напівтемна кімната.
1. Зорі й багатокутники на стелі.
2. Низькі склепінчасті двері.
3. Кольорові шибки у вікнах.
4. Килим на долівці.
5. Низькі м'які дивани.
6. Восьмикутний столик.
7. Строкаті подушки.
ІV. Втекти й привести козаків!
Написати детальний переказ тексту.
Розповідні тексти, що містять роздум, для усного детального переказу
Чому потрібно знати історію
Як відомо, історія не любить слова «якби». Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді зовсім не було б України, українського народу, так само, як і багатьох племен і народів на землі. Їх знищили б вороги, розтоптала б жорстока дійсність.
Наш народ існує тому, що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі й бути українцями.
І як буває прикро, коли ми захоплюємось воєнним мистецтвом римських легіонерів, але не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про звитягу Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося мужністю спартанців біля Фермопілів і не чули нічого про подвиг козаків під Берестечком…
Історією потрібно не лише цікавитися, її потрібно досконало знати, бо історія – не просто минуле народу, це – його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу (За М.Слабошпицьким; 165 сл.).
Довідка. Ганнібал – полководець карфагенського війська (ІІІ ст. до н.е.). Самійло Кішка – український гетьман (ХVІ ст.) Петро Сагайдачний – український гетьман (ХVІІ ст.) Іван Сірко – кошовий отаман Запорозької Січі (ХVІІ ст.) Фермопіли – грецьке місто, що уславилося героїчною обороню від перських загарбників (480 р. до н.е.). Берестечко – місто, біля якого відбулася битва в найтрагічніший момент визвольної війни проти шляхетської Польщі (червень 1651 р.)
Записати на дошці опорні слова: Запорозька Січ, лицарі Запорожжя, римські легіонери, Ганнібал, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, спартанці, Фермопіли, Берестечко.
Завдання
Пояснити лексичне значення слів легіонер (воїн, який входить до складу легіону), спартанець (громадянин старогрецької держави Спарти), лицар (те саме, що й рицар – букв. середньовічний феодал на військовій службі, перен. самовідданий захисник).
Дібрати синоніми до слів розтерзати (розідрати), ратний (воєнний), майстерність (вправність).
Визначити тему й головну думку тексту.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
Скласти і записати план тексту.
Орієнтовний план:
1. Історія не любить слова «якби».
2.Що було б з Україною, якби не Січ.
3. Завдяки кому існує наш народ.
4. Прикро, що не знаємо своєї історії.
5. Чому історію треба знати досконало.
За планом усно переказати текст.
Художник Васильківський
Гуркоче колесами по рейках поїзд. Пропливають назад зелені ялини, білокорі берези. Сергій Васильківський стоїть біля вікна, міркує.
Роки навчання минули. Йому вже за тридцять. Шевченко в такому віці вже був автором «Кобзаря», Рафаель уже створив «Сікстинську мадонну». Час і йому показати, на що він здатний.
У чому сенс життя людини? Не вперше обмірковує це питання художник. На його думку, щасливим можна стати, якщо житимеш на повну силу, бігато знатимеш і вмітимеш. Щасливим будеш, якщо кожен свій помисел і всі діла спрямовуватимеш на добро. А художник має стверджувати добро своїми картинами.
Доля українського народу склалася так, що і сльозою в горі, і виявом радості, і заповітом нащадкам стала для нього пісня. У пісні для українців усе: найтонші відтінки почуттів, хвилювання, страждання, радощі.
Пісня – душа народу. Але живопис – так само сплеск душі! Отож однією з особливостей українського живопису має бути пісенність. Пісенність має виявлятися в барвах та лініях.
Як же хочеться відтворити фарбами природу рідної України! Як хочеться зробити картину живописною піснею свого народу!
Отже, треба негайно братися за роботу. Як хотілося б, щоб Україна назвала його своїм співцем! (За М.Безхутрим; 197 сл.)
Завдання
Пояснити лексичне значення слів сенс (суть, доцільність, корисність чогось), барва (колір, забарвлення).
Визначити тему й головну думку тексту.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
Скласти і записати план тексту
Орієнтовний план:
І. Роздуми в дорозі.
1. Час показати, на що він здатний!
2.У чому сенс людського життя?
3. Стверджувати добро картинами.
ІІ. Пісня для українців – усе.
ІІІ. І живопис, і пісня – сплески душі.
ІV. Як хочеться зробити піснею народу картину!
V. Прагнення стати співцем України.
Усно переказати текст.
Чому варто носити вишиванку
Українські вишиванки ніколи не втрачали популярності. Їх носять дорослі й діти, чоловіки і жінки, українці та іноземці. Якщо раніше вишиванку одягали лише на тематичні заходи, то сьогодні вишита сорочка стала звичною частиною повсякденного гардероба.
Чому до вишиванки ставляться з такою повагою та любов’ю?
По-перше, це не лише зручний, а й безпечний для здоров’я одяг. Адже традиційно вишивають на полотні або льоні, а ці тканини чудово пропускають вологу, не викликають алергії, вони приємні для тіла.
По-друге, вишиванка ідеально поєднується з будь-яким одягом: шкільною формою, джинсами, шортами різних фасонів. Вишита сорочка завжди має вигляд елегантний та стриманий і водночас яскравий та оригінальний.
По-третє, вишиванку вважають потужним оберегом. Наші предки вірили в силу вишитих візерунків. Кожен елемент вишивки має своє значення, а всі разом бережуть людину від негараздів.
По-четверте, вишиванку здавна вважають символом і гордістю української культури. Вона береже традиції наших предків. Вишита сорочка – як патріотична пісня.
Ось чому вишиванка є такою улюбленою й популярною в нашому народі. (160 сл).
Завдання
Пояснити лексичне значення слів оберіг (предмет, який забезпечує захист, береже від біди), символ (умовне позначення певного предмета, поняття або явища), традиція (досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.), гардероб (тут: увесь одяг однієї людини), алергія (підвищена чутливість організму до певних речовин).
Дібрати синоніми до слів негаразди (біди, неприємності), елегантний (вишуканий, витончений), популярний (відомий).
Визначити тему й головну думку тексту.
З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.
Визначити стиль тексту, свою думку довести.
Скласти і записати план тексту
Орієнтовний план:
І. Вишиванки ніколи не втрачали популярності.
ІІ. Чому до вишиванки ставляться з повагою та любов’ю.
1. І зручний, і корисний для здоров»я одяг.
2. Ідеально поєднується з будь-яким одягом.
3. Вишиванка – потужний оберіг.
4. Символ і гордість української культури.
5. Такі причини популярності вишитої сорочки.
Усно переказати текст.
Тексти для контрольного диктанту патріотичного змісту
Тече й тече в глибину століть загадкова дорога історії. Чому нас так манить та дорога?
Свою історію має кожна людина, рід, село, місто. Кожен топче свою стежку. Якщо ті стежки з’єднати, утвориться історичний шлях народу.
Наш український народ свою дорогу не згубив. Він пройшов через тяжкі випробування, проте зберіг своє ім’я, свою гідність і честь.
Історія нашого народу героїчна. Не завжди дорога його була широкою. Він падав і знову підіймався, він боровся, оборонявся. Він будував фортеці й міста, орав свої ниви, творив дивовижний світ казок, пісень та легенд.
Найпершою ознакою культури й розуму людини та суспільства є відчуття історії власного народу. (За В.Шевчуком, 101 сл.)
Сторінки української історії
Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, знати його історію.
Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. В героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його незрівнянний талант. Ці сторінки особливо хвилюють, захоплюють, викликають почуття національної гордості.
В історичному минулому українського народу було неповторне й легендарне явище. Це Запорозька Січ. Про неї Микола Гоголь у своєму творі «Тарас Бульба» писав: «Так ось яка Січ! Ось яке гніздо, звідки вилітають усі горді й дужі! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» (З кн. «Як козаки воювали»; 100 сл.)
Славнозвісний ватажок
За літописними джерелами, Іван Сірко був людиною релігійною та високоморальною. Відзначають такі суто людські риси характеру Івана Дмитровича: розважливість, мудрість, скромність у побуті.
Виняткова мужність Сірка увійшла в легенду. Його справедливо вважають найуспішнішим оборонцем українського народу. Жоден інший полководець не зажив серед січового товариства такої любові й шани.
Аж вісім разів обирався Іван Сірко кошовим Запорозької Січі. Кількість звитяжних перемог Сірка прискіпливо підрахував дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький. За його дослідженнями, кошовий здійснив п’ятдесят п’ять походів проти турецько-татарських завойовників і жодного разу не зазнав поразки.
Не існує достовірних даних про участь Івана Сірка в селянсько-козацьких повстаннях. Але відомо, що він брав участь у визвольній війні проти шляхетсько-польського панування. (З підруч. історії, 108
Використані джерела
1.Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247489300
2.Лист МОН України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.»
http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/42285/
3. Наказ МОН України від 31.10. 2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».
http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/
4. Загородня А. Сучасне розуміння патріотичного виховання молоді.
http://tme.umo.edu.ua/docs/10/6.pdf
5. Чорна К.І. Теоретико-методологічні засади виховання патріотизму в дітей та учнівської молоді в умовах модернізацій них суспільних змін
http://filegiver.com/free-download/chorna-k-i-m-kiyiv-teoretiko-metodologichni-zasadi-vikhovannya-patriotizmu-ditey-ta-uchnivskoyi.doc
6.Войтович В. Міфи та легенди давньої України .- Тернопіль : Навчальна книга – Богдан , 2005 .- 392 с.
7.Гайдар Т. Жанри фольклору та відображення в них виховного ідеалу українців .- Українська мова і література в школі ,2002 , №3 . – С. 9-12
8.Пори року : Вірші , оповідання , загадки, лічилки , щедрівки ./ Серія « Сонечко» / - Х. : Сінтекс , 2005 . – 64с.
9.Таємниці віків. Українські народні думи , легенди , перекази , пісні , казки…: Навчальний посібник ( серія « Шкільна бібліотека «) / Упорядник О.Г. Мукомела .- К.: Грамота , 2001 .- 511 с.
10.Українські традиції / Упорядкування та передмова О. В. Ковалевського; Худож . - Оформлювач І.В. Осипов .- Харків : Фоліо , 2007. – 573 с.
Патріотична творчість учнів
Молитва
«Дай, Боже, щоб ти не бачила цього ніколи» -
так мені мовила моя бабуся,
коли запитала я її:
А що таке війна?
З тих пір лиш про одне
Я мрію і молюся,
Нехай ніколи не повернеться війна,
Хай завжди буде мир у всьому світі,
Щоб всі щасливими були батьки і діти,
Щоб в мирі й злагоді всі жили,
Мир цінували і рідний край любили.
Мир буде
Війна настала й мир прогнала,
І люди гинуть на землі.
Але я знаю, що мир настане
І прожене злих ворогів.
Радості пора
Коли прийшла страшна війна,
Народ піднявся проти зла,
Прогнав загарбників з країни,
Весна над світом зацвіла
І прийшла радості пора.
Готра Наталя, 7 клас
Війна - це зло
Війна - найбільше зло на світі,
Там гинуть люди, плачуть діти,
Там спалені - міста і села,
Там землю вкрила хмара темна.
Там ллються сльози матерів
За гірку долю їх синів.
Війна - це горе.
Війна - це жах.
Бережімо мир
Бджілка квіточку торкає,
Соловей щебече в гаю,
Ненька немовля хитає,
Хлопчик перше слово пише –
Скрізь панує мир і тиша.
В світі іншому - війна,
Мати там в сльозах, сумна,
Діти плачуть і страждають –
В них домівку забирають.
Щоб не знати бід і горя,
Щоб завжди всміхалась доля,
Бережімо мир і щасті
И обійдуть всіх нас напасті.
Губська Діана, 7 клас
Немає коментарів:
Дописати коментар